Свіча запалена від сонця

Щедра і невичерпно родюча українська земля подарувала вселюдському сузір’ю генія  невгасимого Світоча – Тараса Шевченка – людину, чиє ім’я знає увесь світ, людину, яка до останнього подиху любила свою Батьківщину, людину, в артеріях, якої текла гаряча кров полум’яного патріота.

Поезія Тараса давно стала нетлінною і важливою частиною духовного єства українства. Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили і надії.

З нагоди 204-річниці великого Кобзаря в нашому НВО був проведений  виховний захід «Свіча запалена від сонця», який підготували вчителі-словесники Лотошко О.В.  та Вербич О.В. з учнями: 5-а, 6-б, 8-а, 9-а класів.

Піднесений настрій, емоційне задоволення принесло це свято. Пафосно і піднесено прозвучали вірші Тараса Шевченка «Мені тринадцятий минало», «Садок вишневий коло хати», уривок із поеми «Гайдамаки», «Заповіт» та інші. А також учні зіграли сценки з життя поета. Роль матері творчо відтворила Рокоман Надія, а маленького Тараса Згерський Станіслав. Гарно вписалися в виховний захід відеоролики про нелегку кріпацьку долю Шевченка.

В кінці свята до присутніх звернулася директор НВО  Світлана Кравчук, яка подякувала всім  за гарно підготовлене свято  і  виразила  впевненість, що всі ми єднаємось навколо Шевченка, втілюємо його ідеї і заповіти у життя.

Справдились мрії поета. Україна – незалежна держава. І Кобзар, ніби живий, входить у наш сьогоднішній день, його дивовижне слово буде завжди лунати у наших серцях.