Афганістан — мій біль, моя пекуча пам’ять

З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

13 лютого в приміщенні актового залу Староостропільського НВО відбулася година пам’яті «Афганістан — мій біль, моя пекуча пам’ять». Захід підготували спільно учні 8-а та 9-б класів (класний керівник Нагнибіда Т.В.). Тема, що висвітлювалася учасниками літературної композиції – 30-ма річниця виведення військ із Афганістану.

Афганістан… Уже 30 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла.

Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Але разом з тим, серед страшних небезпек, вогню, крові, нелюдського напруження – вони мужніли і загартовувались. В знак шани і пам’яті, учні НВО написали кожному запрошеному воїну-афганцю листи подяки та вручили їх інтернаціоналістам із словами вдячності: «Шановні воїни-інтернаціоналісти, ми пишаємося вами, горді тим, що поруч із нами живуть такі мужні, відважні, рішучі чоловіки. Здоров’я вам, сімейного благополуччя і пам’ятайте, що час – найкращий лікар для душі і тілесних ран».