• «Андрію, Андрію, подаруй надію!..»
  • «Андрію, Андрію, подаруй надію!..»
  • «Андрію, Андрію, подаруй надію!..»
  • «Андрію, Андрію, подаруй надію!..»

«Андрію, Андрію, подаруй надію!..»

Традиційні вечорниці – свято вареників та дівочого гадання відбувалося в Староостропільському НВО на свято Апостола Андрія Первозваного.

Дійство, яке заворожувало і захоплювало – затишна хата з щедрою господинею, гурт веселих дівчат, хлопців «із сусіднього села», щедрий стіл із смачними стравами, – усе це налаштовувало присутніх на неабиякий позитив.

А які ж вечорниці без гадання? Таємниче ворожіння дівчат на свою долю – на чоботах, на галузках, на папірцях з іменами женихів – саме в цю ніч вважається магічним і віщує майбутнє.

Все свято супроводжувалося українськими піснями, а також не обійшлося й без калити, яка, за легендою, приносить щастя, без пана Коцюбинського і пана Калитинського. Калиту ж навипередки намагалися відкусити завзяті хлопчаки. Після усіх обов’язкових для цього вечора обрядів молоді господині гостинно запросили усіх присутніх скуштувати вареники.

Головний лейтмотив учасників дійства – українські традиції живучі, вони – мирні і щирі. Як і український народ. І дуже важливо їх берегти й розвивати.